Ветер тронул ивы лохматые... Из Ирины Боговиной

Зворушив вiтер верби патлатi...
http://stihi.ru/2019/10/21/4930
Ирина Боговина
             ***
Зворушив вітер верби патлаті,
В вир летіли сумні журавлі,
Може, вийдуть стрічать мене мати,
Як в студентські,далекі роки?..

Доторкнуся щокою стін хати,
Де мої промайнули роки,
Де про біди не думали знати,
Де пливли лише білі хмарки...

Поглинають тумани оселі,
Шелестить лист горіха впітьмах,
Чи ж відкриє матусенька двері,
Чи не скрикне з слізьми на очах?..

Он знайомі сусідів вже хати,
Я ж у думках про край мій щодня,
Хто ж постеле, дасть їстоньки,спати,
Хто обійме,як рідне дитя ?..

Ось, нарешті,вже й дому дістався,
Накривайте, матусю на стіл-
Лист з горіха лиш в тиші зірвався,
Двір встелив, наче мама постіль...

Зворушив вітер верби патлаті,
Заволали осінні гаї,
Стін пустої торкнуся я хати,
В вир летіли сумний журавлі...

*********************************************

Ветер тронул лохматые ивы,
В вихрь  печально летят журавли,
Может, мама встречать меня выйдет,
Как в мои ученичества дни?..

Прикоснусь к стенам дома щекою,
Здесь мои пролетали года,
Здесь про беды не знали с тобою,
В небе плыли, как снег, облака...

Поглощают дома все туманы,
Шелестит лист ореха впотьмах,
Может, двери откроет мне мама,
Может, вскрикнет  с слезами в глазах?..

Вон соседей знакомые хаты,
В мыслях я - про мой край каждый день,
Кто ж обнимет  родного дитятю,
Кто даст кров, и еду, и постель?..

Наконец, уж я к дому добрался,
Накрывайте, мамаша, на стол -
Лишь в тиши лист ореха сорвался,
Устелив, как постель, мамин двор...

Тронул ветер ивы лохматые,
Зашумели , что осень, гаи,
Я коснусь стен пустой моей хаты,
В вихрь печально летят журавли...