Рецензия на «Чтоб не сойти с ума...» (Тамара Степанова)
Чтоб, не дай Бог, я боль не позабыла. (с) !!! Іноді лише біль дає сили жити далі... Елена Евгеньева 29.11.2023 18:07 • Заявить о нарушении
Нажаль, в житті є все : і радість, і горе,і щастя, і біль.
І ніхто не від чого не застрахований. Але я бажаю, щоб болі було якнайменше! Тамара Степанова 30.11.2023 09:39 Заявить о нарушении
Цей світ судити будуть діти, ті, що сьогодні серед нас
Бо це дитинство їм боліти буде в житті багато раз… Багато раз вони згадають сирени, вибухи і смерть… І дім як рідний покидали, як світ геть нісся шкереберть. І плачуть діти наодинці, не розуміючи за що? За те, що просто українці, а саме, значить за ніщо… Їм треба вчитись посміхатись і не здригатись, коли грім.. І, попри страх, все ж повертатись в розбитий окупантом дім… У ті розбомблені будинки, лікарні, школи, дитсадки… І, витираючи сльозинки, допомагати залюбки своїм батькам, братам і сестрам, сусідам, людям навкруги в країні лад своїй навести, що так трощили вороги… І буде мир у нашім краї, щоб просто жити і радіти. Хай геть летять ворожі зграї! Цей світ судити будуть діти… Тамара Степанова 01.12.2023 13:26 Заявить о нарушении
Так, Ви абсолютно праві. Судитимуть діти. І їхній вирок буде для нас безжальним!
Елена Евгеньева 01.12.2023 14:24 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
