Рецензия на «Чому все так...» (Михаил Сахоненко)
пахне медом і степом, і думка нагряне, і стане так любо... мені притаманно дивлюся на небо, і думка нагряне, я знову над степом шукаю кохання. мені народжене, мені одній, як Роксалані, одне, однісіньке, одне. може останнє, незване нагряне. дивлюся на небо... десь з ним у єднанні. Привіт, Вам Михайле. Галина Би-Локур 22.07.2022 13:59 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |