Чому все так...
куди любов поділась?
Мовчать залишені сади...
Ні, я не плачу. Це - небо рожевіє
Це - спогади щасливої весни.
Чому я тут,
чому не в своїх мріях?
Чому мовчать
світлозіркові сни?
Чому, лиш клаптик
тихого проміння?
Мені нагадує про дні -
"Щасливої Весни!"
Свидетельство о публикации №122061404586
і думка нагряне,
і стане так любо...
мені притаманно
дивлюся на небо,
і думка нагряне,
я знову над степом
шукаю кохання.
мені народжене,
мені одній,
як Роксалані,
одне, однісіньке, одне.
може останнє,
незване нагряне.
дивлюся на небо...
десь з ним у єднанні.
Привіт, Вам Михайле.
Галина Би-Локур 22.07.2022 13:59 Заявить о нарушении