Рецензия на «Стих на русском и украинском пробный вариант» (Екатерина Комарова 2)
Я утечу від тебе не помітно Я вже пішла… Чи стало холодніше? Моя душа давно уже самітня. А в серце сонце загляда все рідше. Ти не помітив біль в моїх очах. Ти не почув прощальний клекіт щастя. Нема уже ні світла, ні тепла… Хіба ж ти помічав, що я була?... С уважением я и Андрей Билавич. Валерий Олизько 12.02.2014 17:26 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |