Не забуду ключ журавлів
по синяві неба
над пшеничними полями осені.
Я не забуду твои глаза,
которые молчали в тишине
глядя на меня
у старой часовни.
Ти прости, що пішла від тебе
стежками літа полуничного
без відповіді.
Но ты не просил от меня
ни любви, ни счастья
ни совета.
А, знаєш
я просто відмовляюся зараз,
але любити тебе
так і не змогла
змусити серце.
Пусть улетают птицы.........
Сибирь
Стих на русском и украинском пробный вариант
© Copyright: Екатерина Комарова 2, 2014
Свидетельство о публикации №114021205436
Свидетельство о публикации №114021205436
Рецензии
Я утечу від тебе не помітно
Я вже пішла… Чи стало холодніше?
Моя душа давно уже самітня.
А в серце сонце загляда все рідше.
Ти не помітив біль в моїх очах.
Ти не почув прощальний клекіт щастя.
Нема уже ні світла, ні тепла…
Хіба ж ти помічав, що я була?...
С уважением я и Андрей Билавич.
Валерий Олизько 12.02.2014 17:26 • Заявить о нарушении
Я вже пішла… Чи стало холодніше?
Моя душа давно уже самітня.
А в серце сонце загляда все рідше.
Ти не помітив біль в моїх очах.
Ти не почув прощальний клекіт щастя.
Нема уже ні світла, ні тепла…
Хіба ж ти помічав, що я була?...
С уважением я и Андрей Билавич.
Валерий Олизько 12.02.2014 17:26 • Заявить о нарушении