Рецензия на «Iз Градища Кийова - II» (Ингвар Олафсон)
Цікавий твір. І той, що -І (один),і той, що на сторінці 575. --- "З города Києва з лігвища Змієва" взяв за дружину царівну. Ніжно так пестилась, славно так лестилась... в очі вдивлялась покірно. Знову і знову чується слово - благословля, чи карає? Вічні устої; міст Калиновий нового лемку чекає. Теплої днини гільце ялини - між реміння перевесел... дружби з дружками за чобітками тягнеться спровоклість весен. Владимир Киевский 02.02.2011 22:49 Заявить о нарушении
Дякую, пане Володимире! Зараз час переробки старого. Відверто кажучи, вдається надати і нового звучання старим текстам і нові сенси з'являються. Ваш відгук мене дуже потішив. Вибачайте, що відповідаю запізно...
Ингвар Олафсон 05.02.2011 06:52 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |