Рецензия на «Реверс» (Марина Анненкова)
Які глибокі роздуми! Дивовижно мальовнича образнісь (“Вони стають лініями на руці, які пестить смерть”, “Ти мене обертаєш в руках, як монету..”). Чи ж можна залишитись байдужим хоча ж на мить? “Невідома, німа і стороння...” – зворушена до сліз... Нехай "солодке безсилля" приходить лише в парі з палким коханням! Дякую, люба Марино! І кава Ваша напрочуд запашна, і вірші ваблять глибокою щирістю. З симпатією, вдячністю і дружньою посмішкою Валентина Чайковская 22.11.2009 12:38 • Заявить о нарушении
вельми дякую за відрух душі, напевне, саме вас і чекала і моя кава, і мої вірші. "Реверс" зокрема доволі важкий для сприйняття, але тішуся, що саме він приав вам до душі.
З відкритим серцем до вас, Марина Марина Анненкова 22.11.2009 18:00 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
