Реверс

1. Є шляхи, які нікуди не ведуть.
Вони обриваються, як життя,
Як недоспівана пісня,
як ранок, що помер, не народившись…
Ними ніхто не ходить, ними живуть,
вони стають лініями на руці, які пестить смерть.
Залізними рейками йдуть паралелі у світ
паранормальний і чужий,
розірваний на шмати підсвідомих бажань
і незакінчених фраз, вбитих у горлі,
коли просто було необхідно СЛУХАТИ
замість плескоту слів, що клекотіли кров’ю у нутрощах,
спливало спіраллю часу на померлу траву
відкриття потойбіччя.

2. Знаєш, як помирають птиці?
Не замислюючись, в польоті,
ще там у глибині перевернутої води,
прадавнього пралісу, де Адам слухав Бога.
Гніватись не встигають, побачити того, хто відбирає політ,
а просто перестають бути звірями,
тіло яких у небі…
Так помирають діти
Дійсно радісно,
трохи мрійливо, розгублено,
що життя, як цукерку, висмоктали.

3. Ти не знав мене.
Ніколи. Навіть коли нас познайомили.
Навіть коли ти назвав своє імено
та луною відкреслив моє.
Я невідома, німа і стороння,
навіть в солодкім безсиллі,
жорстоко у тиші твоя незнайомість
натомість
ти мене обертаєш в руках, як монету:
Аверс – так,
Ні – реверс.

20.05.2009 1:27:55
(найгірший ранок без ночі)