Рецензия на «Дороговкази» (Юрий Лазирко)
Юраську, читала то на ПМ. Вірш починається з "А небо низько... Отам вже пішов нерв, ритм, єдине дихання. Ця частина - мов свічка, чиста, цільна, світить, сяє. Клас. Початок і кінець - спотикач спотиканий на вигаданому і оздобному. Ото вибачай, що впалила без наркозу, але так колись виховували мене, казали ще ліпше - "Лесю, то не вірш, а г...", то чому маю загортати в папірці? Ти вже дорослий хлопчик, і ціну піні на пиві знаєш. Здмухнеш легко. Вірш є, лиш повтинай сухе, залиш живе - нічого не втратить, а заграє справжнім. Леся Романчук 02.09.2009 22:04 • Заявить о нарушении
Дякую Ле`,
Твоя думка - на вагу золота. Подумаю над обтинанням сухих галузок. Зайди на ПМ - там для Тебе подарунок. :) З теплом, Л.Ю. Юрий Лазирко 03.09.2009 19:16 Заявить о нарушении
Дякую за досконалий переклад, Юраську. Гарно переклав, все збережене - і зміст, і форма.
Леся Романчук 03.09.2009 21:10 Заявить о нарушении
Ле`,
Це треба бути не знаю кум, щоби не відчути... Це я дякую за вірша - бо справжній. З теплом, Л.Ю. Юрий Лазирко 04.09.2009 00:21 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
