Рецензия на «Пролетел еще один день...» (Татка Орлова)
Не сумуйте, шановна панночка, все в житті не за один день трапляється!.. Але приходить до нас, чи ні, певно те, що собі ми уявляємо, бажаємо, зичимо. Або не бажаємо... *** Зметнуться душі факелами в небо, Плювали ми на тлінність і буття. Я опинився поруч, з ким ще не був Та дуже не хотілось б їх втрачать. Тут зустрічі й розлуки неминучі, Життя, як у відбитті, повторяють. Стрічають по віршах, що були влучні, Знаходять друзів, й раптом їх втрачають. Співзвуччю відстань, - це не перешкода, Спілкуються до ранковій зорі, І відкриття душі, - як нагорода Запалює зірки і ліхтарі. Будьмо! :) Сергей Марчевский 23.06.2009 21:10 • Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
