пролетел еще один день
пролетел, не оставив следа
счастья нет, я словно тень
вдруг не будет? что делать тогда?
не пойму почему в жизни так не везет
грусть... обида... упреки... все это зачем?
радость в жизни моей словно мимо плывет
за собой оставляя море проблем
и скользнула вниз с ресницы слеза
понимаю, что жизнь моя - испытанье
вижу в зеркале детские, с виду, глаза
а в них - обида и разочарованье
только хочется плакать
в дальний угол забиться
чтоб не чувствовать боль
потерпеть и не злиться
пролетел снова день
не оставив следа
счастья нет... просто тень...
и так будет всегда
(06.06.2009)
Пролетел еще один день...
© Copyright: Татка Орлова, 2009
Свидетельство о публикации №109062200262
Свидетельство о публикации №109062200262
Рецензии
Не сумуйте, шановна панночка, все в житті не за один день трапляється!..
Але приходить до нас, чи ні, певно те, що собі ми уявляємо, бажаємо, зичимо. Або не бажаємо...
***
Зметнуться душі факелами в небо,
Плювали ми на тлінність і буття.
Я опинився поруч, з ким ще не був
Та дуже не хотілось б їх втрачать.
Тут зустрічі й розлуки неминучі,
Життя, як у відбитті, повторяють.
Стрічають по віршах, що були влучні,
Знаходять друзів, й раптом їх втрачають.
Співзвуччю відстань, - це не перешкода,
Спілкуються до ранковій зорі,
І відкриття душі, - як нагорода
Запалює зірки і ліхтарі.
Будьмо! :)
Сергей Марчевский 23.06.2009 21:10 • Заявить о нарушении
Але приходить до нас, чи ні, певно те, що собі ми уявляємо, бажаємо, зичимо. Або не бажаємо...
***
Зметнуться душі факелами в небо,
Плювали ми на тлінність і буття.
Я опинився поруч, з ким ще не був
Та дуже не хотілось б їх втрачать.
Тут зустрічі й розлуки неминучі,
Життя, як у відбитті, повторяють.
Стрічають по віршах, що були влучні,
Знаходять друзів, й раптом їх втрачають.
Співзвуччю відстань, - це не перешкода,
Спілкуються до ранковій зорі,
І відкриття душі, - як нагорода
Запалює зірки і ліхтарі.
Будьмо! :)
Сергей Марчевский 23.06.2009 21:10 • Заявить о нарушении