Рецензия на «Твоя пiсня колискова» (Мила Московская)
Пісня колискова, Ніжна тепла мама, Двері, де підкова, Ніжність до нестями... Хата край дороги, Небо до бездоння. Хай минуть тривоги! Спимо, люба доня... Мил, до слез! Не знаю почему, но бабушка сейчас перед глазами, именно она пела мне такие колискові на мелодичной українській мові. С теплом и неж... Владко 26.10.2007 • Заявить о нарушении
Коли літа біжать, їх не спинити,
Це тільки зорі в небі сяють вік за віком. Нема бабусі, покосилась стара хвіртка, І серцю боляче, зайшлося німим криком... Старенька хата - діти, і онуки, Як пташенята вилетіли в люди. Я пам'ятаю ніжні твої руки, Тебе на віки вічні не забуду. Володь, ну вот и у меня сердце ёкнуло. Проверь, может где ошибка закралась, я не спец, знаешь ведь. Бабуля была для меня самым родным человеком. С П А С И Б О !!! Мила Московская 28.10.2007 01:02 Заявить о нарушении
Перейти на страницу произведения |
