Пожалься й Боже чистих слiв

Зозуля Юрий Павлович: литературный дневник

Шануйся, вхожий перехожий: бо зріс поріг спід ніг — по самий ріг; то нам ув оберіг!
Ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня; а смерть й "братерським" окупантам??
Більше місця правді й суті, та рядки пряміш, не гнуті, — як слів обойми не в слизькі обійми...
* * * * * * * * *
в гімнІ, в трунІ:
в бЕздні й на дні;
простить вбивць — ні
+ + + + + + + + +
їм пЕкло лиш:
туди і киш;
й всю Землю — звиш
= = = = = = = = =
на гніт й гниттю:
й невороттю;
й вічність — виттю



Другие статьи в литературном дневнике: