***

У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає —
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину,
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка, підкрадетеся,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкішний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Шевченко Тарас – Сон “У всякого своя доля…” (скорочено)

Саме ці слова його дуже часто мені пригадуються...
З Днем народження, Тарасе!

#день_народження_Тараса_Шевченка

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.03.2023. ***
• 29.03.2023. ***
• 27.03.2023. ***
• 22.03.2023. ***
• 19.03.2023. ***
• 18.03.2023. ***
• 17.03.2023. ***
• 16.03.2023. ***
• 15.03.2023. ***
• 14.03.2023. ***
• 09.03.2023. ***
• 02.03.2023. ***