"Рабів до раю не пускають!" - До неба вигукнув Сірко. - Рабів, що в серці страх плекають, Що смокчуть суче молоко
З народження. Та й допилися Аж до наруги трьох віків... Не для рабів Господні висі І хору янгільського спів.
То ж краще левом мертвим бути, Ніж собачам. Кремлівський хан Ізнов жбурне тебе під Крути, Під тричортові інші скрути, Богдане, шапка та жупан!
І не за вишні Й вишиванку - За вічність вільної душі! -
Шаблюкою хрестися зранку, Нащадку гетьманів, Іванку, Най на останнім рубежі!
-------
С.Шелковий., 14.11.22
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.