***

Миро Слава: литературный дневник

Скоро, синку, у хату ввірветься зима,
Поцілує холодні віконця.
А у мене, синочку, без тебе нема
Ні світанків, ні свят, ані сонця.


Караваном потягнуться думи мої,
Я не раз проклинатиму долю.
Ти залишився там, де запеклі бої,
А я тут помираю від болю.


Заспіва колискову тобі заметіль,
Білим снігом накриє могилу.
Я минуле гортаю, а там лише біль, -
На життя я не маю вже сили.


Ти приходиш, синочку, ночами у сни.
У сльозах прокидаюсь і плачу.
Знай: за те, що у тебе не буде весни,
Я ніколи катам не пробачу.


А в душі моїй, синку, холодна зима,
Мало віку тобі Бог відміряв.
Тільки в те, що у мене тебе вже нема,
Я не вірю... не вірю... не вірю!


Таня Алексійчук.



Другие статьи в литературном дневнике: