***

Миро Слава: литературный дневник

З Днем Державного Прапора України!


Здається, просто кольори...
Яскраво-жовтий, світло-синій...
Якщо поглянути згори
-Лиш поєднання рівних ліній...
Хтось може скаже:" Просто стяг..."
Можливо, так, але для мене
-Це сильні крила на плечах
І Справжнє диво незбагненне!
Це символ сонячних полів
І тих людей, які невпинно,
Крізь біль скривавлених років,
Ростили хліб...Це- Україна!
Це- символ неба висоти,
Яке, на жаль, так мало миру
Змогло побачити...Це- ти!
Це- я! Це- ми! Це- наша віра!
Звичайний прапор?... Зовсім ні!
Це- книга битви і надії!
Це- наші крила на спині!
І ми ще зможемо, я вірю,
Колись розправить це панно!
Картину створену для світу,
Неначе вічне знамено,
Що ми не будемо хилити
Ніколи голови свої!
А будем в мирі з теплотою
На Богом даній нам землі
Ростити діточок...Це- зброя!
Це- наша гордість! Кольори...
Пшенично-жовтий, хмарно-синій...
А Бог- ВІН дивиться згори
І поки будемо єдині,
Вестиме з нами разом бій!
І ми не схилимо коліна...
Це наша пам'ять, віра, біль...
Це наша гордість- Україна!!!


© Огнєва Інелла


Наш Стяг живе. Поміж людей він жив,
Хоч був в підпіллі довгі-довгі роки.
Здійми його, здійми його високо!
Окраєць неба й позолоту нив.
Л. Любарська



Другие статьи в литературном дневнике:

  • 27.08.2022. ***
  • 23.08.2022. ***
  • 20.08.2022. ***
  • 09.08.2022. ***
  • 05.08.2022. ***
  • 03.08.2022. ***
  • 01.08.2022. ***