***

де тринадцять стоять як мільйони...
де мільйони стіною стоять...
хтось порушив останні кордони,
не рахуючи жертв ані втрат...
він у серце стрілявши дитині
і втрачаючи наші серця,
ми прокинулись в іншій країні...
ми прокинулись в ім'я Отця
в ім'я Сина і Духа Святого...
в нас немає дороги назад...
в нас єдина сьогодні дорога,
де мільйони за Дім Свій стоять...
і тринадцять стоять, як мільйони!
тут не буде чужої ноги
молитви подають як патрони
що над небом, немов хоругви
в укриттях, де народжені діти...
у підвалі, де спить немовля...
ми приречені Богом, щоб Жити,
де найкраща у світі Земля!
де у небо ідуть легіони,
за спиною дитя й автомат?
Нас - Тринадцять ! Нас - Сотня !! Мільйони!!!
За Державу! За Волю! Стоять!!!

Ілона Верхівська-Ельтек

Другие статьи в литературном дневнике:

• 26.02.2022. ***
• 25.02.2022. ***
• 23.02.2022. Хотят ли русские войны
• 22.02.2022. ***
• 12.02.2022. ***
• 10.02.2022. ***
• 07.02.2022. ***
• 06.02.2022. ***
• 02.02.2022. ***
• 01.02.2022. ***