Хресна дорога

То ж не була вузесенька стежина.
Там цілі юрми сунули туди.
І плакала Марія Магдалина,
що не подав ніхто йому води.

Спішили верхи. Їхали возами.
Похід розтягся на дванадцять верст.
І Божа Мати плакала сльозами —
та поможіть нести ж йому той хрест!

Чи ви не люди?! Що за чудасія,
дають старцям, підсаджують калік,
а тут же йде, ну, добре, не Месія,—
людина просто, просто чоловік!

Юрма гуде і кожен пнеться ближче.
Хтось навіть підбадьорює: терпи,
вже он Голгофа, он Череповище! —
хрущали під ногами черепи.

Сказати б, зброя, це хіба єдине?
Так що б зробили стражники юрбі?
А в юрмах тих малесенька людина
тягла хреста важкого на собі.

І хоч би хто! Кому було до того?
Всі поспішали місце захопить.
Воно ж видніше з пагорба крутого,
як він конає, як він хоче пить.

І він упав. І руки аж посиніли.
Тоді знайшовся добрий чоловік:
наморений ідучий з поля Симон,
що йшов додому в протилежний бік

Коли ж звершилась вся ця чорна справа ,
і люди вже розходилися ті,—
от парадокс: заплакав лиш Варава,
розбійник, не розп'ятий на хресті.

Чи пожалів, чи вдячен був Пілату,
чи втямив, темний, раптом щось нове:
що Божий Син таки іде на страту,
а він, розбійник,— він таки живе.

#Ліна_Костенко
#Хреснадорога

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.04.2021. Хресна дорога
• 29.04.2021. ***
• 28.04.2021. Нема кайданiв, щоб твiй дух здушили
• 27.04.2021. ***
• 26.04.2021. Чорнобиль
• 25.04.2021. ***
• 24.04.2021. Колимське зiлля
• 22.04.2021. Мати
• 21.04.2021. ***
• 20.04.2021. ***
• 18.04.2021. ***
• 17.04.2021. ***
• 15.04.2021. Першi кроки
• 13.04.2021. Сон весняний
• 09.04.2021. Так мовчиш...
• 05.04.2021. Коли ти бережеш залiзний спокiй
• 04.04.2021. Що душi необхiдно?