Що душi необхiдно?

Миро Слава: литературный дневник

Моя душа звільняється від пут.
Їй необхідна нескінченна путь.
Їй необхідні обрії круті.
І - щоб нічого зайвого в путі.


Тягар дрібниць і мудрощі дурниць
Шпурну на дно покинутих криниць.
Нехай іде кошлата суєта
в очерета, на болота...


Несу на плечах небо і печаль.
Несу в очах довірливість і даль.
Моїй душі, як тону обертон,
потрібні рани взятих перепон.


Потрібна мудра тиша самоти,
щоб з нею людям пісню принести.
І день прожить - аж знайдеться душа.
І світло пить з Великого Ковша.


Ліна Костенко



Другие статьи в литературном дневнике: