Марианна Кияновська. Птица проносясь по небу...
я не вижу этой тени
разве что ощущаю
каждый её отзвук
знаю кожей глазом ухом
на ощупь на вкус хребтом
вкус влажной тени напоминает звук розы
вкус сухой – прикосновение солнца к виску
птица надо мной сначала плачет
потом смеётся потом вопрошает
тень эта нарисована
эти отзвуки
уже мои или ещё её
наши с ней или уже не наши
25.10.2026
(Перевод с украинского)
птах пробігає небом малює тінь
я не бачу цієї тіні
я хіба відчуваю
кожне її відлуння
знаю шкірою оком вухом
на дотик на смак хребтом
смак вологої тіні нагадує звук троянди
смак сухої – неначе дотик сонця до скроні
птах наді мною спочатку плаче
тоді сміється тоді запитує
тінь ота намальована
ті відлуння
вже мої а чи ще його
наші з ним а чи вже не наші
Свидетельство о публикации №126110100533