Сергей Жадан. Ночные мотыльки

Разве не эти
упрямые неторопливые мотыльки,
что всю ночь шелестят вокруг лампы,
должны бы напомнить нам
об уязвимости пространства,
его условности,
оборванности,
о хрупкости траектории
полёта,
о том, что каждое видимое
существование – лишь повод для торга
между светом и тьмой?

Между тем удлиняется ночь,
тяжелеют тени,
мотыльки бьются о вечность,
теряются в ней,
растворяются.

Оправдывают
своим шуршанием
существование
невыключенной лампы.
Словно переводчики,
что своей работой
оправдывают существование
языка,
на котором давно не говорят.

13.10.2026

(Перевод с украинского)


Нетлі

Хіба не ці
вперті непоквапливі нетлі,
що цілу ніч шурхотять довкола лампи,
мали б нагадувати нам
про вразливість простору,
його умовність,
обірваність,
про крихкість траєкторії
польоту,
про те, що кожне видиме
існування - лише привід для торгу
між світлом і темрявою?

Втім, довшає ніч,
важчають тіні,
нетлі б;ються об вічність,
губляться в ній,
розчиняються.

Виправдовують
своїм шурхотінням
існування лампи, яку
не вимкнули.
Ніби перекладачі,
що своєю роботою
виправдовують існування
мови,
якою давно не говорять.