Немов комп"ютер той підживлююся Небом.
Воно дає мені усе, в чим є потреба:
Любов, натхнення і велику Божу ласку.
Я - героїня однієї диво-казки.
Іду дорогою по долі і тримаю,
Що дарувала мені сила життєдайна:
Любов батьків, знайомство з друзями, навчання.
І подих Неба! Як без нього? То - коханя!
Нічого кращого за нього я не знаю.
Буває плачу по ночам та все ж, кохаю.
Люблю так палко, без жалю і до нестями.
Інакше пусто на душі, як світ без мами.
Як свiт без мами...
© Copyright: Лариса Семенец, 2026
Свидетельство о публикации №126092007585
Свидетельство о публикации №126092007585
Рецензии