Владимир Бордюгов. Кольцо. Рус. Бел
Из круга выход - не для дураков.
Веской мыслью сам себя обвешивал,
Чёрт смеялся, будто жизнь чертог.
Жизнь я рисовал свою рискованной,
Стенания не слыша за стеной.
Хотел летать я птицей окольцованной,
В покое жить - как пить за упокой.
Хотя учён - но не достиг учёности,
Был жизнью бит? как рядовой боец.
Не свят, и проживу без освящёности,
Я потому - поэт и не поэт.
***
Кольца
Ад чорта ўкруг сябе парог адчэрчваў,
З круга выйсце - не для дурняў шанц.
Важкай думкай сам сябе абверчваў,
Чорт смяяўся, быццам жыццё палац.
Жыццё намаляваў я рызыкоўным рана,
Стогны вакол не чуючы жанчын.
Жадаўшы лётаць птушкай акальцаванай,
У супакоі жыць - як піць за свой спачын.
Хоць навуковы - не дасягнуў вучонасці,
Быў жыццём біты, як радавы баец.
Не святы, і пражыву без асвячонасці
Таму я і паэт, і не паэт.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №126081602623