Сергей Жадан. И вот человек узнаёт...

* * *

И вот человек узнаёт,

что ему остаётся не так уж и много.
Совсем ничего не остаётся.
Совсем ничего.

И становится ему тяжело и печально.
Так что он заговаривает с тёплым воздухом,
наполненным жизнью,
и начинает торговаться.

Я, – говорит, – почти
ничего не видел.
Почти ничего не имел.
Сделай что-нибудь для меня.
Сделай для меня хоть что-нибудь.
Сделай в виде исключения.

И слышит в ответ:
Хорошо – я дам тебе
ещё два месяца.
Как две монеты.
Будет тебе такая щедрость.

Только два месяца? – удивляется человек. — А что это изменит?

Ничего, – слышит в ответ. – Ничего не изменит.
Но и отсутствие этих двух месяцев –
тоже ничего не изменит. 

А в чём тогда мудрость всего этого? –
спрашивает человек.
Если нет разницы.
Если ничего нельзя изменить.
В чём смысл такой щедрости?
В чём смысл этих двух
летних месяцев?

В чём смысл? – говорят ему. –
Ну, скажем, в любви.
Прежде всего в любви.
Именно в ней.

(Перевод с украинского)

Оригинал:

* * *

І ось чоловік дізнається,

що лишається йому не так вже й багато.
Зовсім нічого йому не лишається.
Зовсім нічого.

І стає йому важко і печально.
Так що він заговорює до теплого повітря,
наповненого життям,
і починає торгуватись.

Я, - каже, - майже
нічого не бачив.
Майже нічого не мав.
Зроби щось для мене.
Зроби для мене бодай щось.
Зроби як виняток.

І чує у відповідь:
Добре – я дам тобі
ще два місяці.
Як дві монети.
Буде тобі така щедрість.

Лише два місяці? – Дивується чоловік. – А що це змінить?

Нічого, - чує у відповідь. – Нічого не змінить.
Але і відсутність цих двох місяців –
теж нічого не змінить. 

А в чому тоді мудрість цього всього? –
Питає чоловік.
Якщо немає різниці.
Якщо нічого не можна змінити.
В чому сенс такої щедрості?
В чому сенс цих двох
літніх місяців?

В чому сенс? – Говорять йому. –
Ну, скажімо, в любові.
Передусім у любові.
Саме в ній.