Олег Коцарев. Дождь это маленькое путешествие...

---
Дождь – это маленькое путешествие,
бодрые приготовления,
проверка билетов,
тучи гонят быков по полю,
чёрное и белое местами меняются радостно.

Дождь – это маленькое путешествие,
где ближнее пространство сужается,
а дальнее без края растёт,
это называют «оптика».

Как там должны стекать
капли по стеклу вагона?
Как языки становятся жабрами?
Как мокнут доски, живут, улыбаются?

Дождь – это танец на пустой летней сцене,
на краю томности,
на краю сухого круга,
пока у молнии ресницы не подняты,
пока вы один раз из двадцати сумели
одновременно запустить на двух телефонах
«Лето» Вивальди.

Возвращаясь из этого путешествия,
уже в стене сухого воздуха,
снимая ветку с волос,
замираешь,
оглядываешься в сторону тех,
кто не стал возвращаться.

2020

(Перевод с украинского)

---
Дощ – це маленька подорож,
бадьорі приготування,
перевірка квитків,
хмари женуть биків полем,
чорне і біле місцями міняються радо.

Дощ – це маленька подорож,
де ближній простір звужується,
а далекий без краю зростає,
це називають «оптика».

Як там повинні стікати
краплі по склу вагона?
Як язики стають зябрами?
Як мокнуть дошки, живуть, усміхаються?

Дощ – це танок на пустій літній сцені,
на краєчку млості,
на краєчку сухого кола,
поки блискавці вії не піднято,
поки ви один раз з двадцяти зуміли
одночасно пустити на двох телефонах
«Літо» Вівальді.

Вертаючись із цієї мандрівки,
вже у стіні сухого повітря,
знімаючи гілку з волосся,
завмираєш,
озираєшся у бік тих,
які повертатись не стали.