Юрий Соломко. Моя девушка хотела...
моя девушка хотела чтобы я написал новое стихотворение
у меня подозрительно долгая пауза в творчестве
и это по её мнению не очень хорошо
есть опасение что такая пауза
может привести поэта
то есть меня
к антидепрессантам или к алкоголю
или к тому и другому одновременно
она хотела чтобы я написал стихотворение
но чтобы я написал
не об очередных тенденциях рекрутинга
и не о моих дружбанах
Серёге-психотерапевте и Косте-коуче
которых недавно выдернули на улице
и теперь уже оба обречённо служат
и не о том что теперь мне не с кем тусануть
когда у меня увольнительная
она хотела чтобы я написал о нашей прогулке
в ботаническом саду во время моего отпуска
она хотела чтобы я зафиксировал
на что обращал её внимание
и чтобы изваял об этом небольшой рассказ
который мог бы написать обычный военный
если бы у него был литературный талант
немного вдохновения немного энергии немного юмора
хорошо хорошо любимая
когда мы играли с тобой в пинг-понг
среди многочисленных пенсионеров и стайки молодых парней
когда мы проходили мимо уличных тренажёров
на которых сжигали калории мужчины среднего возраста
когда мы пялились на девушек
которых тренировал чувак с идеально выбритой головой
(моей девушке нравятся барышни
возможно даже больше чем мужчины)
когда навстречу нам
бежал дядя с небольшим животиком
лет пятидесяти не запыхавшийся
ты просила
чтобы я зафиксировал в стихе
что именно я говорил о встречных гражданских
а говорил я примерно такое
ну-ка посмотри на вон тех с ракетками
какие проворные ловкие как управляют вниманием
из них получились бы отличные операторы дронов
наваливал я когда они начали играть
потом я кивнул головой на мужичков
что пыхтели на тренажёрах
слушай малая
а вот эти могли бы таскать снаряды
и заряжать пушку
про бегуна с пузиком я пробурчал
что из него выйдет умелый пехотинец
а про лысого с идеально выбритым
черепом
что тренировал стайку дамочек на лужайке
возле столиков для пинг-понга
я так ничего и не сказал но подумал
что лысый мог бы служить
в моём подразделении вместо меня
я тоже выгляжу довольно спортивно
тоже брею голову
тоже люблю женщин
тоже заёбываю всех вокруг своими упражнениями
думаю никто бы особо
и не обратил внимания
и не ощутил бы замену
лысый мог бы служить подумал я
гораздо лучше меня
мог бы быть мотивированным
мог бы не иметь моего тяжёлого завистливого взгляда
мог бы гуляя с девушкой в увольнительной или
в отпуске
смотреть на счастливых и перепуганных горожан
не как на функцию в подразделении и не как на
единицу в штате
лысый мог бы смотреть на потенциальных
военных
как офицер психологической службы
как бригадный тебе капеллан
как рядовой с псевдо будда
что одним утром
жаркого невыносимого лета двадцать шестого
обрёл бы свободу
под старой искривленной грушей
в приграничном городе
в самом центре постапокалиптического мира
17.05.2026
(Перевод с украинского)
***
моя дівчина хотіла щоб я написав новий вірш
маю підозріло довгу паузу в писанні
і це не дуже добре на її думку
існує побоювання що така пауза
може привести поета
тобто мене
до антидепресантів або до алкоголю
або до того і до того одночасно
вона хотіла щоб я написав вірш
але щоб я написав
не про чергові тенденції рекрутингу
і не про моїх друзяк
Серьогу-психотерапевта і Костю-коуча
яких нещодавно висмикнули на вулиці
і тепер вже обидва приреченно служать
і не про те що тепер мені нема з ким тусанути
коли маю звільнення
вона хотіла щоб я написав про нашу прогулянку
яку мали під час моєї відпустки у ботсаду
вона хотіла щоб я зафіксував
на що звертав її увагу
та щоб зваяв про це невеличке оповідання
яке міг би написати пересічний військовий
якби мав літературний хист
і трохи наснаги і трохи енергії і трохи гумору
добре добре кохана
коли ми грали з тобою в пінг-понг
між численних пенсіонерів та зграйки молодиків
коли ми проходили повз вуличні тренажери
на яких втрачали калорії чоловіки середнього віку
коли ми витріщалися на дівчат
яких тренував чувак з ідеально поголеною головою
(моїй дівчині подобаються панянки
можливо навіть більше ніж чоловіки)
коли назустріч нам
біг дядько з невеликим черевцем
років п'ятидесяти не захеканий
ти прохала
щоб я зафіксував у вірші
що саме я казав про зустрічних цивільних
а казав я приблизно таке
нумо подивись на отих з ракетками
які прудкі моторні як керують увагою
з них вийшли б відмінні оператори дронів
навалював я тільки-но почали грати
потім я кивнув головою на мужичків
що пихтіли на тренажерах
слухай мала
а ось ці могли би тягати снаряди
і заряджати гармату
про бігуна з пузиком я пробурчав
що з нього вийде вправний піхотинець
а про голомозого з ідеально поголеним
черепом
що тренув зграйку жіночок на лужку
біля столиків для пінг-понгу
я так нічого і не сказав але дещо подумав
що лисий міг би служити
у моєму підрозділі замість мене
я теж виглядаю доволі спортивно
теж голю голову
теж люблю жінок
теж зайобую всіх навкруги своїми вправами
думаю ніхто б особливо
і не звернув увагу
і не помітив заміну
лисий міг би служити подумав я
набагато краще за мене
міг би бути вмотивованим
міг би не мати мого важкого заздрісного ока
міг би гуляючи з дівчиною у звільненні або
у відпустці
дивитися на щасливих та перяляканих містян
не як на функцію у підрозділі та не як на
одиницю у штатці
лисий міг би дивитися на потенційних
військових
як офіцер психологічної служби
як бригадний тобі капелан
як рядовий з псевдо будда
що одним ранком
спекотного нестерпного літа двадцять шостого
віднайшов свободу
під старою покрученою грушею
у прикордонному місті
у самому центрі постапокаліптичного світу
Свидетельство о публикации №126052107874