771. Он жил в моём доме...

Он жил в моём доме.
Он ел мою манку.
По комнатам бегал всегда спозаранку.
Смотрел мне в глаза.
Нежно тыкался носом.
Включал тормоза моим диким неврозам.

А я... позволяла любить себя, что ли...
Чуть-чуть недовольна: была в своей роли.
И ласки дарила немножко, кусочек.
Мол, знаю и помню. Довольно, дружочек!

Дни быстро летели.
Однажды ушёл он.
И дом тишиной стал гнетущею полон.
И солнце померкло.
Душа оскудела.
... Мучительно-долгая эта неделя!

25.08.2019

св,  кн."Листая память",  кн."Авт.пер.6",  ус



-----


   ВІН ЖИВ В МОЇМ ДОМІ...

Він жив в моїм домі.
Він їв мою манку.
Гасав по кімнатах щоденно щоранку.
У вічі дививсь.
Ніжно тикався носом.
І тормоз включав моїм диким неврозам.

А я... лиш любити себе дозволяла,
Не в дусі була,               
бо каприз такий мала.
І ласки завжди дарувала потроху,
Мовляв, пам'ятаю! Й тікала спрожогу!

Дні швидко летіли.
І якось пішов він.
Дім сповнився тишею – мало любові.
І сонце померкло.
Душа оскуділа.
... Такий довгий тиждень –               
терпіти несила!

29.03.2026

кн."Авт.пер.6",  кн."Затишшя...",  ус