760. Не ищи виноватых...

Виновата ненастная осень?
Или дождь, размочивший все чувства?
Я – другая уже, ты – несносен!
Ветер в чувствах своих – необуздан.
Вот... расстались. Метель жёлтых листьев
Занесла след твой – в счастье дорогу.
Эпизоды ухмылочкой лисьей
Подсознательно будят тревогу.
В письмах сгинули нужные буквы... –
Где они? Не ищи. Время смыло.
Кисло-сладкою ягодой клюквы
Память прошлого стынет уныло.
И хоть воет прощанье – не слушай:
Затаенная боль нестерпима.
Плачет осень. Слёз – полная лужа.
Неземная любовь – неделима...

31.03.2019

св,  кн."Листая память",  кн."Авт.пер.6",  ус

-----


     НЕ ШУКАЙ ВИННИХ...

У біді винна осінь сльотава?
Може, дощ, що чуття слізьми мочить?
Я вже інша тепер – тобі зайва!
В почуттях – вітер ніжність толочить.
Розійшлись... Заметіль падолиста
Занесла слід твій – в щастя дорогу.
Гіркість згадок ясних, недопита,
Хоч-не-хоч, але будить тривогу.

У листах букви зникли важливі.
Де вони? Не шукай їх даремно.
Журавлиною кислою нині
Мерзнуть спогади, світлі, щоденно.
За огидним прощанням лиш стужа!
Пронизав біль – журба невгасима.
Плаче осінь. Сліз – повна калюжа.
Безрозсудна любов – неділима...

20.03.2026

кн."Авт.пер.6",  кн."Затишшя...",  ус