747. Смешались чёрно-серые тона...

Смешались чёрно-серые тона –
Слепая ревность завела в тупик.
Замолкли звуки арфы – тишина.
Я в замешательстве – ты разнолик.

Ищу твои черты в сплетеньи звёзд,
Прислушиваясь к шепоту травы.
Лишь ветра слышу зов за сотни вёрст
И изнываю – чувства не черствы.

Явись мне ясноглазым васильком,
Так трепетно хранящим неба синь!
Животворящим будь воды глотком,
Не ставь на пьедестал других богинь!

24.04.2019

св,  кн."Листая память",  кн."Авт.пер.6",  ус

-----


   ВСІ КОЛЬОРИ ЗМІШАЛИСЯ...

Всі кольори змішалися нараз –
Наосліп ревність завела в тупик.
Замовкла арфа – тиша напоказ.
Я в сум'ятті, бо ти безслідно зник!

Шукаю образ твій в сплетінні зір,
Прислухуюсь до шелесту трави.
Вітрисько дме думкам наперекір,
І почуття тріпочуть без провин.

Волошками відсутність оплати,
Ввібравшими у себе неба синь!
Будь освіжаючим ковтком води!
І не піднось на п’єдестал богинь!

11.03.2026

кн."Авт.пер.6",  кн."Затишшя...",  ус