Катерина Калитко. Сердцевина Европы...

Сердцевина Европы, вязкое предзимье, и каждая площадь
выглядит печальной, словно отсюда
только что уехал цирк,
оставив в снежной каше
круглый след от шатра, поверх
следов танковых гусениц.

Неизвестно, что печальней: эта фигура отсутствия
или круг, в котором
дрессированные звери и дрессированные люди
ходят вместе.

Это могли быть мы: несколько десятилетий
призрачного покоя; медленная прогулка перед сном, под руку; тяжёлые ключи от старых дверей;
пахучие капли от энтропии, что провоцирует мигрень;
канарейка в клетке, накрытой тёмным платком;
«спокойной ночи» без привкуса «прощай, если вдруг».

За кружевной занавеской, в бульоне кухонного света,
над хрупкой страницей древнего
ботанического атласа:
Symphytum asperum, окопник шершавый.
Лечит застарелые раны, а корень
является источником красной краски.
В мире растений так же, как у людей.

(Перевод с украинского)

Оригинал:

Серцевина Європи, глевкий передзимок, і кожна площа
виглядає печальною, наче звідси
щойно поїхав цирк,
залишивши в сн;говій каші
круглий слід від шатра, згори
по слідах від танкових гусениць.

Невідомо, що печальніше: ця фігура відсутності
або коло, в якому
дресировані звірі й дресировані люди
ходять поруч.

Це могли бути ми: кілька десятиліть
примарного спокою; повільна прогулянка перед сном, попід руку; важкі ключі від старих дверей;
пахучі краплі від ентропії, яка провокує мігрень;
канарка у клітці, накритій темною хусткою;
“добраніч” без присмаку “прощавай, коли раптом”.

За мережаною фіранкою, у бульйоні кухонного світла,
над крихкою сторінкою древнього
ботанічного атласу:
Symphytum asperum, живокіст.
Лікує задавнені рани, а корінь
є джерелом червоної барви.
У світі рослин теж так само, як у людей.