В. Басок. Первый снег

Василий Басок.
(1906-1938).

Чудесный вечер, тёмно-синий,
И под ногами белый пух,
Снежинки кружат роем мух,
На деревах сребрится иней.

Ах, сказку зимнюю буди,
-Старик-декабрь, будь здоров…
Шагаем с радостью в груди.
Краснеют щёки от ветров,

Идём-проходим, запевая-
Вот так и петь бы без конца,
Снежинки в воздухе играя,
Слезами катятся с лица.

И я и все, как будто пьяны:
- И в снег Танюшку невзначай.
И вот снежки бросаем рьяно,
В след убегающих девчат.
***

Перший сніг.
*
Чудовий вечір темно-синій.
Попід ногами білий пух,
летять сніжинки роєм мух,
і на деревах срібний иней.
Зимову казку ліпить грудень.
– Здоров, дідусеньку, здоров…
Пружніє крок.
І радість у грудях.
І б’є рум’янцем в щоки кров.
Ідем по клюбу і співаєм —
отак співать би без кінця.
Сніжинки граючись сідають,
сльозою котяться з лиця.
І я, і всі, неначе п’яні:
– А ну, – в сніг Таню обкачать.
І ми із реготом жбурляєм
крижані кулі на дівчат.