Василий Басок.
(1906-1938)
В багрянце дни…Сквозь запах тленья,
Сквозь неба неживую синь,
Вбирает лучепреломленье,
Лесная стынь.
Краснеют листья словно слитки
И пряди серебра…
Кому же саван осень выткет,
Багряного ковра?
Повисли скорбно пряди сосен,
И месяц-колесом.
Пришла, сказала клёнам осень:
«Несу не грусть,
А сон»…
***
Багряні дні… Крізь запах тління,
Крізь неба мертву синь
П’ють жадібно злоте проміння
Зажурені ліси.
Пустив по вітру хтось червінці
І пасма срібляні…
Кому ж то саван осінь витче
В багряні дні?..
Вже хтось у тузі рвав волосся,
І місяць – колесом.
Прийшла й сказала кленам осінь:
"Несу
не сум,
а сон…"
Василь Басок. Багряные дни
© Copyright: Михаил Юсин, 2026
Свидетельство о публикации №126032907623
Свидетельство о публикации №126032907623
Рецензии