Лишь десять градусов мороза... Юрий Боровицкий, с
Лишь десять градусов мороза
На улице, и слабый снег.
Пишу рифмованную прозу
Про то, как лёгок жизни бег.
Мне снится прошлое поныне
И лица добрые людей,
Покойного Рэя картины,
События прожитых дней.
И падает слабеньким снегом
Зима на берёзовый гай.
За снами я двигаюсь следом
В ушедший за зимами рай.
Оригинал:
***
На вуліцы – дзесяць марозу,
І падае рэдзенькі снег.
Пішу вершаваную прозу,
На месцы жыцця майго бег.
І сняцца ўсё больш успаміны
І твары прыемных людзей,
Нябожчыка Рэя карціны,
Адбіткі даўнейшых падзей.
І падае рэдзенькім снегам
Зіма на бярозавы гай,
І крочу за снамі я следам
У зніклы за зімамі рай.
Свидетельство о публикации №126020605925