Прилетіли до душі
ці смаколики - вірші.
Тож нема де правди діти.
Як для мене, то є діти.
І охайні, і брутальні.
Щиросердні та сакральні.
У наївності банальні.
А змістовністю - повчальні.
Полохливо-галасливі.
Кольорові та красиві.
У душі зірками сяють
І про мене добре дбають.
Вірші мої, наче квіти.
Відлітають з часом діти -
Світлі, ніжні, суперові.
Кожен вірш - дитя любові.
Кожен вiрш - дитя любовi...
© Copyright: Лариса Семенец, 2026
Свидетельство о публикации №126012107089
Свидетельство о публикации №126012107089
Рецензии
