Життя втрачає смак і аромат,
Коли сліди від ран невиліковні .
Душа страждає від родинних втрат,
А крики болі бідкаються зовні.
Хай мрії у житті не всі збулись
В щасливих митях висі зорепаду.
Ти все ж всміхнись йому, як і колись.
Дорогу простели добром і ладом.
Бо кожному народженню відхід
З життя у часі нам готує доля.
Спіши наповнить радістю свій рід.
І знай - на все свій час і Божа воля.
На все свiй час...
© Copyright: Лариса Семенец, 2026
Свидетельство о публикации №126010804903
Свидетельство о публикации №126010804903
Рецензии