Лесик Панасюк. Март

Из цикла «Здесь прогремело время»

Март

На краю толпы между елей света и пыли
на границе воспоминаний
прорезая утренний туман над водоёмами
под звуки медицинских ампул и шифера
что разрываются охваченные огнём
как внезапно можно исчезнуть из любого места

Теряешься во временах года в датах и погодных условиях
пытаешься лисом на постели
поймать тепло под одеялами снега
пытаешься мышью на постели
убежать от лисицы холода
путешествия на месте и перевоплощения в самого себя

Как ответить когда у тебя спрашивают где ты
во что одеться когда нужно на улицу

Скользкие ступеньки памяти выдолбленные в земле
понемногу размываются
половодье уже соединяет два озера
и плот из срубленных на кладбище сосен
сам переплывает из первого во второе
как слепой что знает куда идти когда отворяются двери.

(Перевод с украинского)

Березень

На краю натовпу між ялин світла і пилу
на кордоні спогадів
прорізаючи ранковий туман понад водоймами
під звуки медичних ампул і шиферу
які розриваються охоплені вогнем
як раптово можна зникнути з будь-якого місця
 
Губишся в порах року в датах і погодних умовах
намагаєшся лисом на ліжку
впіймати тепло під ковдрами снігу
намагаєшся мишею на ліжку
втекти від лисиці холоду
подорожі на місці та перевтілення в самого себе
 
Як відповісти коли в тебе запитують де ти
у що вдягнутись коли треба на вулицю

Слизькі сходи пам’яті видовбані в землі
потроху розмиваються
повінь уже з’єднує два озера
і пліт зі зрубаних на цвинтарі сосен
сам перепливає з першого в друге
як сліпий що знає куди йти коли відчиняються двері