Л. В. Костенко. На библейские темы. Мои переводы

Л. Костенко. На библейские темы. Мои переводы


Cама Л.В. не была бы сейчас довольна, что ее стихи кто-то переводит на русский язык. Но мне необходимо было это сделать.

Так как первые два стихотворения - вариации на темы псалмов Давида, привожу также соответствующие псалмы в Синодальном переводе и в украинском переводе И. Огиенко. В переводе четвертого, также переложения псалма Давида, использованы образы из Синодального перевода этотого псалма.

1. Синодальный перевод псалма:

1  Блажен муж, который не ходит на совет нечестивых и не стоит на пути грешных и не сидит в собрании развратителей, 2 но в законе Господа воля его, и о законе Его размышляет он день и ночь! 3 И будет он как дерево, посаженное при потоках вод, которое приносит плод свой во время свое, и лист которого не вянет; и во всем, что он ни делает, успеет. 4 Не так — нечестивые, [не так]: но они — как прах, возметаемый ветром [с лица земли]. 5 Потому не устоят нечестивые на суде и грешники — в собрании праведных. 6 Ибо знает Господь путь праведных, а путь нечестивых погибнет.

Український переклад І.Огієнка:

 1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сиді;нні злорі;ків,

 2 та в Зако;ні Господнім його насоло;да, і про Зако;н Його вдень та вночі він роздумує!

 3 І він буде, як дерево, над во;дним потоком поса;джене, що ро;дить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, — і все;, що він чинить, — щасти;ться йому;!

 4 Не так ті безбожні, — вони як полова, що вітер її розвіває!

 5 Ось тому; то не всто;ять безбожні на су;ді, ані грішники у зборі праведних, —

 6 дорогу бо праведних знає Госпо;дь, а дорога безбожних загине!


Оригінал вірша Л.Костенко:

Давидови псалми. Псалом 1
Ліна Костенко

Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем.

Котрий вовік ні в празники, ні в будні
не піде на збіговиська облудні.

І не схибнеться на дорогу зради,
і у лукавих не спита поради.

І не зміняє совість на харчі,—
душа його у Бога на плечі.

І хоч про нього скажуть: навіжений,
то не біда,— він все одно блаженний.

І між людей не буде одиноким,
стоятиме, як древо над потоком.

Крилаті з нього вродяться плоди.
і з тих плодів посіються сади.

І вже йому ні слава, ні хула
не зможе вік надборкати крила.

А хто від правди ступить на півметра,—-
душа у нього сіра й напівмертва.

Не буде в ній ні сили, ні мети,
лиш без'язикі корчі німоти.

І хто всіляким ідолам і владам
ладен кадити херувимський ладан.


той хоч умре з набитим гаманцем,—
душа у нього буде горобцем.

Куди б не йшов він, на землі і далі,
дощі розмиють слід його сандалій.

Бо так воно у Господа ведеться —
дорога ницих в землю западеться!

Мой перевод:

Давидовы псалмы. Псалом 1.

Блажен воистину тот, сказано о ком:
Ни скоморохом не был, ни ужом.
Кто ни в угрюмый день, ни в день счастливый
Не посетит советов нечестивых.
Кто по пути изменников не ходит
И у лукавых мудрости не просит.
Кто совести за сласть не отдает -
Господь такого душу бережет.
Пусть нарекут его безумным люди,
В том нет беды — блаженным он пребудет.
И средь людей не будет одинок он;
Он выстоит, как древо над потоком.
Крылатые он породит плоды.
Из тех плодов посеятся сады.
Пусть будут его славить иль хулить -
Вовек не смогут крыльев повредить.
А кто от правды хоть чуть-чуть отступит,
С душою серой, полумертвой будет.
Бессильная, бесцельная она -
Лишь в корчах безъязычия, нема.
Кто идолу любому, всякой власти
Восторги расточает и согласье -
Тот пусть и хвастает мошной своей,
Его душа — всего лишь воробей.
Везде, куда отправиться изволит,
Его сандалий след дожди размоют.
Решил Господь, и ныне так, и присно -
Земля поглотит путь того, кто низок.

24.08.2025

2) Cинодальный перевод пслама:


Псалтирь 16
1 Услышь, Господи, правду <мою>, внемли воплю моему, прими мольбу из уст нелживых.

2 От Твоего лица суд мне да изыдет; да воззрят очи Твои на правоту.

3 Ты испытал сердце мое, посетил меня ночью, искусил меня и ничего не нашел; от мыслей моих не отступают уста мои.

4 В делах человеческих, по слову уст Твоих, я охранял себя от путей притеснителя.

5 Утверди шаги мои на путях Твоих, да не колеблются стопы мои.

6 К Тебе взываю я, ибо Ты услышишь меня, Боже; приклони ухо Твое ко мне, услышь слова мои.

7 Яви дивную милость Твою, Спаситель уповающих [на Тебя] от противящихся деснице Твоей.

8 Храни меня, как зеницу ока; в тени крыл Твоих укрой меня

9 от лица нечестивых, нападающих на меня, — от врагов души моей, окружающих меня:

10 они заключились в туке своем, надменно говорят устами своими.

11 На всяком шагу нашем ныне окружают нас; они устремили глаза свои, чтобы низложить меня на землю;

12 они подобны льву, жаждущему добычи, подобны скимну, сидящему в местах скрытных.

13 Восстань, Господи, предупреди их, низложи их. Избавь душу мою от нечестивого мечом Твоим,

14 от людей — рукою Твоею, Господи, от людей мира, которых удел в этой жизни, которых чрево Ты наполняешь из сокровищниц Твоих; сыновья их сыты и оставят остаток детям своим.

15 А я в правде буду взирать на лице Твое; пробудившись, буду насыщаться образом Твоим.

Український переклад І.Огієнка:

ПСАЛОМ 16 (17)
 1 Молитва Дави;дова. Вислухай, Го;споди, правду мою, послухай блага;ння моє! Почуй молитву мою із уст необлу;дних!

 2 Від Твого лиця нехай вирок мій ви;йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту;!

 3 Ти ви;пробував моє серце, навісти;в уночі, перетопи;в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду;мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо;дило,

 4 а в лю;дських діла;х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

 5 Зміцняй сто;пи мої на доро;гах Твоїх, щоб кро;ки мої не хита;лися!

 6 Я кли;чу до Тебе, бо відповіси; мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

 7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає;ться до Тебе від заколо;тників проти прави;ці Твоєї.

 8 Хорони Ти мене, як зіни;цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

 9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!

 10 То;вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю;чно.

 11 Вороги оточили тепер наші кро;ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.

 12 Із них кожен подібний до лева, що ша;рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті;.

 13 Устань же, о Господи, — його попере;дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

 14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня;єш їхнє че;рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли;шать.

 15 А я в правді побачу обли;ччя Твоє, і, збудившись, наси;чусь Твоєю подо;бою!

Оригінал вірша Л.Костенко:


ПСАЛОМ 16

Єдиний Боже! Все обсіли хами.
Веди мене шляхетними шляхами.

І не віддай цим людям на поталу,—
вони вже іншу віру напитали.

Одплач в мені, одплач і одболи,—
вони ж моїми друзями були!

Мой перевод:

Псалом 16

Единый Господи! Повсюду — хамы.
Пойду пусть благородными путями.
Веди, а им не дай на поруганье:
Для веры, но другой они — питанье.
Отплач во мне, отплач и отболи, -
ведь это бывшие друзья мои!

24.08.2025

3) Оригінал вірша Л.Костенко:


Ісус Христос розп’ятий був не раз.
Там, на Голгофі, це було уперше.
Умер од смерті, може,— від образ,
і за життям не пожалів, умерши.
А потім розп’яли на полотні,
у мармурі, у гіпсі і в граніті.
А потім розп’яли його в мені,
і розп’яли на цілім білім світі.
І тіло з’їли, кров’ю запили.
Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
І продавали образ з-під поли,
і не дають умерти чоловіку.
Куди піду? Куди тепер піду?
Де на землі земля обітована?
Казарми в Гефсіманському саду,
І всі народи — як розкрита рана…

Мой перевод:


Был не единожды распят Христос.
Там, на Голгофе, лишь впервые было.
От смерти умер, от обид, что снес ,
И жизнь, не сожалея, отпустил он.
Затем он был распят на полотне
И в статуях: художников то — дело.
Он и позднее был распят — во мне,
И был распят на целом свете белом.
И тело — в пищу, кровью же запьют.
Года продлится это иль навеки?
Из-под полы распятье продают,
Не позволяют смерти человеку.
Куда теперь? Куда идти мне, нам?
Где поискать Земли обетованной?
Сад Гефсиманский — скопище казарм,
Народы все — сравню с раскрытой раной…

24.08.2025

4. Давидові псалми. Псалом 22

Оригінал:

Боже мій, Боже мій, Боже! Душу врятуй від грабунку!

Далекі слова мого крику від снів мого порятунку!

Боже мій, я ж Тебе кличу! Що ж Ти робиш зі мною?

Що ж Ти мій голос, Боже, мені ж повертаєш з луною?

Боже, хіба ж Ти пустка? Чом же Ти одвернувся?

Наші ж батьки Тебе кликали — і Ти до них відгукнувся.

Ти ж їх визволив, Боже! Були вони, Боже, спасенні.

Були вони вільні, Боже, хоробрі були і пісенні.

А я — ніщо. Одоробло. Опудало власних городів.

Я — посміховисько людське, бидло поміж народів.

Не віддаляйся від мене, дай мені грім Твоїх кроків.

Немає у мене війська, немає у мене пророків.

Бики мене оточили, вже їхня злоба, як хащі.

Вже пси вишкіряють на мене, як леви, криваві пащі.

Я ж, як вода, розлитий, душу мою загидили.

Серце, як віск, розм’якло, з нього виліплять ідолів.

М’язи мої розв’язались, вмерло моє терпіння.

Язик моєї розпуки спалив моє піднебіння.

Бо пси мене оточили, бики узяли на роги,

Обліг злоязикий натовп, протяв мені руки й ноги.

Вже ділять мою одежу, уже й жеребкують шати.

Чому ж ти не хочеш, Боже, на поміч мені поспішати?!

Врятуй мою душу, Боже, благаю Тебе, нездвиженного,

Душу мою, одиначку, із лап собаки саженого!

Я тихо молився, Боже, тепер я кричу вже криком –

прикрий мою душу, Боже, щитом малим і великим!

Не дай мені, Боже, впасти на цьому барвінку хрещатому, —

на всі свої покоління імення Твоє кричатиму!

Чи я завинив чим, Боже, чи я для того й родився?

Голос мій одинокий об вуха Твої розбився.

Увесь я уже розлитий, мов чаша гіркого трунку.

Далекі слова мого крику від снів мого порятунку!..


Мой перевод:

Давидовы псалмы. Псалом 22

Боже мой, Боже мой, Боже! Не дай души на разграбленье!
Далеки слова моего крика от снов моего спасенья!

Зову Тебя, Боже мой! Что же со мной совершаешь?
Что же Ты голос мой эхом ко мне возвращаешь?

Неужто Ты - пустота, Боже? Зачем Ты взглянуть отказался?
Ведь звали навши отцы - и Ты отцам отозвался.

Их ты освободил, Боже! Спасенье они узнали.
Свободны они были, Боже, отважны и песни слагали.

А я - ничто. Я - нелепость. Пугало - своим огородам.
Я для людей - поношение, я лишь быдло - народам.

Не отходи от меня, гром шагов твоих дай мне.
Войска у меня нет, пророки мне не вещали.

Тельцы меня обступили, их злоба - что чаща лесная,
Уж псы на меня пасть раскрыли, как львы, добычи желая.

Я пролился, как вода, душу мою осквернили.
Сердце размякло, как воск, из него кумиров лепили.

Мышцы мои развязались, терпенье, как мертвый, истлело.
От языка отчаячнья небо мое сгорело.

Псы окружили меня, быки на рога нацепили,
Скопище злых обступило, мне руки и ноги пронзили.

Уж делят одежду мою, о ризах жребий бросают.
Что же Ты медлишь, Боже, мне помогать не желая?!

Спаси мою душу, Боже недвижный, услышь моление горькое,
Из лап бешеного пса спаси душу мою одинокую.

Я тихо молился, Боже, теперь я кричу уже криком -
Прикрой мою душу, Боже, малым щитом и великим.

Не дай мне, Боже, упасть, на могильнице этой сгинуть -
На все поколенья свои стану я возвещать Твое имя!

Провинился ли я чем,  Боже, иль для этого я и родился?
Голос мой одинокий об уши Твои разбился.

Я уже весь разлит, будто горький яд стал теперь я.
Далеки слова моего крика от снов моего спасенья!

Перевод 17.10.2025

Могильница - в оригинале барвінок хрещатий.