Б-И. Антонич. В тёмную ночь
Ветры развеют сны.
Звёзды считать невмочь.,
Только лишь три виднЫ.
Словно бы слёз следы,
Звёздных планид игра,
Перлы живой воды,
Веют ветра.
Ляжет ночИ стезя,
Тёмным холстом.
Что различат глаза?
Мать на пути своём.
Пусто в ночном мирке,
Звёзды жёлтым зерном.
Сердце сына-в руке,
Да пробито терном.
*
В темну, чорну ніч
віяли вітри.
Срібних зір не ліч;
мерехтять лиш три.
Три самітні зорі,
наче сльози три,
наче перли в морі,
віяли вітри.
Чорна плахта ночі
навкруги шатром.
Чи що бачать очі?
Мати йде шляхом.
Темряви година,
зорі жовтим зерном.
Йде із серцем Сина,
що пробите терном.
Свидетельство о публикации №125082203078