Владимир Сосюра.
(1898-1965).
Астры последние, думы туманные,
Осени поздней слёзы багряные…
Жалостно шепчется ветер над вами,
И омывает вас небо дождями.
Вы как любовь, что случилась напрасно, -
Зорькой вечерней зажглась и погасла.
Астры последние, думы туманные,
Осени поздней слёзы багряные…
*
Айстри задумані, квіти останнії,
осені пізньої сльози багрянії…
Сумно шепочеться вітер над вами,
і обмиває вас небо дощами.
Ви як любов, що весни не зазнала
і як вечірня зоря одсіяла.
Айстри задумані, квіти останії,
осені пізньої сльози багрянії…
В. Сосюра. Айстри задуманi
© Copyright: Михаил Юсин, 2025
Свидетельство о публикации №125081506691
Свидетельство о публикации №125081506691
Рецензии