Ти, випередив долі мами й татка,
Пішла за обрій, навіть не спитав.
І поглядом бездомним кошенятка:
Не йди - мій дух тобі услід кричав.
Ти не пішла. Ти поруч, зовсім поруч.
Летиш натхненням до моїх віршів.
Всміхаєшся щоденно і довкола
У барвах дня і крапельках дощів.
Ти поруч. Не пішла. Ти зовсім поруч.
І я вдивляюся в усе, що навкруги.
Та очі все одно підняті вгору...
А там спливають хмарами сніги.
Ти поруч...
© Copyright: Лариса Семенец, 2025
Свидетельство о публикации №125081300965
Свидетельство о публикации №125081300965
Рецензии