В пітьму поранених сердець
Вони зробили крок.
Їх душ, знеболених, вітрець
підняв аж до зірок.
І закружляла їх любоа
бажаннями жаги.
І кожен з них свій скарб знайшов
В яскравих днях краси.
Та доля всяж дивує нас -
Їй знані всі шляхи.
Вогонь кохання ще не згас.
Та душам не втямки:
Думки хвилюючих питань,
Що брилами лежать.
Знаходимо в них без вагань
Небесвих знань печать.
Чому вбира стрімка ріка
Часи життєвих вод?
І випробовує всіх нас
В миттєвостях негод?
І хай там як, на всі часи
Ми повертаєм знов
На сткжку, де легко іти -
Бо там живе ЛЮБОВ.
Бо там живе любов...
© Copyright: Лариса Семенец, 2025
Свидетельство о публикации №125080500179
Свидетельство о публикации №125080500179
Рецензии