Опадают лепестки у лилий... Юрий Боровицкий, с бел

***
Опадают лепестки у лилий.
Лёгкий ветер их пригоршню схватит,
Унесёт и внезапно кинет
На ковёр из травы и влаги.

Годы увядают, как цветы,
И их тоже уносит ветер.
Увядаем и я и ты -
Увядает всё на белом свете.

Может быть, потому так горько,
Когда вдруг прочь уносит ветер
Горсть полыни, вызревшей на взгорке,
В моё отшумевшее лето?


Оригинал:


***
Ападаюць пялёсткі лілій.
Запрыгоршчыць іх вецер лёгкі,
Панясе і раптоўна кіне
На кілім травяны і вогкі.

Адцвітаюць гады, як кветкі.
Іх таксама адносіць вецер.
Мы пад небам – марыянеткі,
Адцвітае усё на свеце...

Мо, таму так бывае горка,
Калі прыгаршчы кіне вецер
Палыну, што даспеў на ўзгорку
У маім адквітнелым леце?


Рецензии