Суетятся ласточки над хатой... Юрий Боровицкий, с

***
Суетятся ласточки над хатой,
Круг за кругом чёрною дугой.
Летний дождь приходит виновато,
Сердцу бесконечно дорогой.

Виноват он, что приходит часто
И поит своею влагой лес -
Мой зелёный, пышный и гривастый,
Моловат чуток, совсем в обрез.

Суетятся ласточки над садом.
Нам хватает этой суеты,
Придавать значения не надо
Зависти, наветам клеветы.


Оригинал:


***
Мітусяцца ластаўкі над хатай,
Наразаюць чорныя кругі.
Пойдзе дожджык летні вінаваты,
Майму сэрцу любы, дарагі.

Вінаваты, што ідзе так часта
І што поіць вільгаццю мой лес –
Мой зялёны, пышны і грывасты,
Крыху малаваты, у абрэз.

Мітусяцца ластаўкі над садам.
Дастаткова й гэтай мітусні,
Каб значэння не надаць парадам,
Абгаворам, зайздрасці, хлусні.


Рецензии