437. Увидел ли кто?

Во мне соединились воедино
Святая нежность и глухая боль.
Тянул скрипач мелодию незримо,
Минорностью на раны сыпал соль.
Хотелось душу выплакать и снова
Зайти за радостью в цветущий сад.
Воздушным поцелуем, с полуслова,
Окутал плечи сладкий аромат.
И так повеяло вдруг чудной сказкой,
Волшебной, доброй, трепетно-родной!

С испугом оглянулась я украдкой:
А может, наблюдает кто за мой?

12.12.2016

св,  кн."Под музыку...",  кн."Авт.пер.3",  ус

---

Авторський переклад:

     ЧИ ХТО ПОБАЧИВ?

В мені перемішались воєдино
Солодка ніжність і душевний біль.
Тягнув скрипач мелодію незримо,
Мінорністю на рани сипав сіль.
Хотілось виплакатися і знову
Зайти за радістю у райський сад,
Де подихом таємним, загадково
На плечі пада яблук аромат.
Замарилося казкою раптово,
Колишньою – ввірвався зоревій!

Я оглянулась злякано, нервово:               
Мо’, бачить хто мене у казці цій?

17.07.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус