431. Рай земной

В церквушке пахло ладаном и смирной.
Струилось время вспять. Здесь мир иной.
Молитвой монотонной, но стожильной
Душа тащила тело в рай земной.

Застыли в вечности слова пустые.
Лишь благовест, сзывая всех, воскрес.
Обиды, обвинения – немые.
Святая благодарность – до небес.

В предчувствии тепла томилось сердце,
Немой улыбкою храня покой.
А образ Богоматери с Младенцем
Спасал людей молитвой вековой.

Свечой стою с поникшей головою.
Не слово, нет, хрусталь звенит в тиши!
Здесь луч надежды – нитью золотою,
Молящимся – спасение души!

04.12.2016

св,  кн."Под музыку...",  кн."Авт.пер.3",  ус

----

Авторський переклад:

       РАЙ ЗЕМНИЙ

У церкві – їдко ладан пахне, смирна.
Тут час тече назад. Тут інший світ.
Молитва – очищаюча, стожильна.
І нею в рай душа торує слід.

Застигли в вічності слова порожні.
Лиш благовіст всіх кличе – звук воскрес.
Образи, звинувачення – беззбройні.
Сердечна вдячність ллється до небес.

В передчутті тепла якимось дивом
Тихенький спокій вилився з грудей,
Бо образ Матері із Божим Сином
Завжди спасав молитвою людей.

Стою, мов свічка, голова поникла.
А слово Боже кришталем дзвенить!
Надія в серце промінцем проникла:
Як молишся – спасіння йде щомить!

11.07.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус