Я хочу, чтоб меня понимали... Юрий Боровицкий, с б

***
Я хочу, чтоб меня понимали,
Не хочу, чтоб меня хвалили...

Дождь пошёл...
До двенадцати небо роптало.

Я хочу, чтоб меня не сразу
И что бы не все забыли...

Ах, как лупит тот дождь!
Мне сегодня его не хватало.

Ах, как падает дождь,
Как стихает и с крыш стекает.

Мне всегда дождей,
А не слов и строк не хватает.

Я хочу, чтоб меня миновали
И слава, и позор...

И за это молюсь
Кадое утро моей  земли.


Оригинал:


***
Я хачу, каб мяне разумелі,
Не хачу, каб хвалілі...

Дождж пайшоў...
Да дванаццаці неба трывала.

Я хачу, каб мяне не адразу,
Не ўсе каб забылі...

Ах, як лупіць той дождж!
Мне й сягоння яго не хапала...

Ах, як падае дождж,
Як сціхае і з дахаў сцякае...

Мне заўсёды дажджоў,
А не слоў і радкоў не хапае...

Я хачу, каб мяне абмінулі
І слава, і ганьба...

І за гэта малюся
Зямлі маёй кожнае ранне.


Рецензии