426. Один лишь ты

Я рисовала солнце и цветы,
Траву зелёную, дома и небо.
Казалось, непременно выйдет лето,
В итоге – получился только ты.

Когда же с грустью пела о судьбе,
О чувствах чистых, светлых, сокровенных,
Мелодией касалась струн душевных.
И оказалось – песня о тебе.

Лепила по ночам в тиши стихи,
Замешивая радость, нежность, слёзы.
Одна возвышенность, ни капли прозы.
Но прозвучали в них твои шаги.

Хоть крестиком, хоть гладью вышивай...
Хоть спи, хоть бодрствуй – будет по-другому.
Обрадовалась случаю такому:
Куда ни глянь – один лишь ты и рай!

29.11.2016

св,  кн."Под музыку...",  кн."Авт.пер.3",  ус

----

Авторський переклад:

     ЛИШ ТІЛЬКИ ТИ...

Я малювала сонце і сади,
Траву зелену, дім і небо, й жито.
Здавалось, неодмінно вийде літо,
Та на малюнку, в підсумку, – лиш ти.

Коли ж пісні співала я сумні
Про почуття найкращі, потаємні,
То причепилися мелодії душевні,
І виявилося – про тебе всі пісні.

Ліпила в тиші ніччю я вірші,
Замішуючи радість, ніжність, сльози.
Одна піднесенність, ні краплі прози –
Твоє відлуння чулося в душі.

Хоч хрестиком, хоч гладдю вишивай...
Хоч спи, хоч ні – по-іншому все буде.
Зраділа – й навкруги все стало любе:
Куди не глянь – один лиш ти і рай!

05.07.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус