421. Пахнет горечью память...

О тебе пахнет горечью память
И опавшим кленовым листком.
Разноцветное осени пламя
На прощанье припрячу в альбом.

Пусть оно не кричит дикой болью.
Я, захлопнув его, отгорю
Нежной, трепетной, спелой любовью.
Тихо в прошлое дверь затворю.

Жаль, былое ушло... Не сложилось,
Не вписалось в "сейчас", не смогло...
Хорошо хоть немного смягчилось,
Шею вытянув в бешенстве, зло.

Улеглось оно. Дышит обидой,
Поглощает прекрасные дни...
От любви той – уже панихидой
Отдаёт...  Одиноки... Одни...

30.10.2016

св,  кн."Под музыку...",  кн."Авт.пер.3",  ус

----

Авторський переклад:

   ПАХНЕ ГІРКІСТЮ ПАМ'ЯТЬ...

Пахне пам'ять про тебе гіркаво
Золотавим кленовим листком.
Різнобарвне осіннє малярство
На прощання сховаю в альбом.

Хай воно не страждає прощанням.
Я, відклавши альбом, припиню
Ніжно-спілим хворіти коханням,
Двері в згадки свої зачиню.

Жаль, минуле вже зникло... Не склалось,
Не вписалось в "тепер", не змогло...
Добре хоч, що хоч трішки сховалось,
Озвіріле у лютості зло.

Уляглося й образою диха,
Поглинає сьогоднішні дні...
Панахида доноситься стиха
По коханню... Лиш морок в вікні...

03.07.2025

кн."Авт.пер.3",  кн."І знову...",  ус